стременний

-а, -е.

1) Прикм. до стремено 1). Стременні ремені.

2) у знач. ім. стреме́нний, -ного, ч., іст. Конюх-слуга, який доглядав за верховими кіньми свого господаря, а також супроводжував його під час полювання. || У Московській державі 16-17 ст. – слуга в боярина або придворний, який відав царськими чи князівськими верховими кіньми та супроводжував царя або князя на урочистих виїздах.